Тест на ознаки депресії

Питань: 24Час: ≈ 5 хв

Відповідайте про останні два тижні: до кожного запитання оберіть із п’яти варіантів той, що найбільше схожий на ваш досвід. Це не сам опитувальник PHQ-9, а самостійний тест на ту саму тему. Наприкінці ви побачите, на якому рівні зараз ознаки депресії; на проходження піде ≈5 хвилин.

Почати тест

A woman in a cream sweater sits in an armchair by a window holding a mug, with a wall calendar and a houseplant behind her.

За останні два тижні: як довго впродовж дня тримається пригнічений, порожній чи сірий настрій? Настрій до вечора лишається таким, яким був уранці, і ніщо в ньому не впадає в око. Згадуючи минулі дні, ви натрапляєте на один сірий: настрій просів ще зранку й так і не піднявся. Вихідні вдома без планів і вечори після роботи тягнуть сірість від першої кави до темряви, а між зустрічами настрій тримається звичайним. Щоб дотягти до вечора, доводиться вживати заходів — прогулянка, гучна музика, дзвінок комусь, бо похмурість більше не чекає на неділю й приходить у будь-який день. Прокидаючись, ви вже в цьому настрої: порожній і низький, він нікуди не дівається до самого сну й не відпускає відтоді, як почалися ці два тижні.

За останні два тижні: що відбувається з радісним очікуванням того, чого ви раніше чекали із задоволенням? Квитки на концерт чи візит друзів на вихідні, як і раніше, піднімають настрій заздалегідь: ви вже складаєте план і поглядаєте на календар. Поїздка до друзів минула як звичайний пункт розкладу, без звичної приємної метушні напередодні. Хтось пише: «Давай у суботу на каву?» — а всередині тихо; «добре» ви набираєте з чемності. Ви перебираєте наперед усе, що намічено, — відпустку, заняття в гуртку, обід у рідних, — і до жодного пункту не тягнеться тепло; відсутність очікування стала окремою рисою ваших днів. Календар для вас — просто сітка дат: що б у ній не стояло, внутрішнього «нарешті!» на жодну клітинку немає.

За останні два тижні: чи легко ви засинаєте й чи спите без пробуджень до ранку? Годинник показує третю, ви лежите з розплющеними очима й знаєте, що вже не заснете. Одна ніч без жодного перевертання: голова торкається подушки, і далі лише будильник. Ночі після довгих прогулянок минають гладко: заснули швидко, до ранку жодного пробудження. Легкий сон дістався й звичайним будням: чай на ніч і вимкнений телефон перестали бути умовою, ви просто лягаєте — і спите. Про сон ви не думаєте: лягаєте, заплющуєте очі, а наступне, що пам'ятаєте, — ранок.

За останні два тижні: чи накочується на вас втома без видимої причини — коли нічим особливим ви не навантажувались? Втома відповідає зробленому: після важкого дня хочеться присісти, а після спокійного ще лишаються сили на вечір. Посеред цілком звичайного пообіддя вас раптово вичавлює, хоча причин для цього не було. Неділя на дивані — а до вечора сили витікають, ніби день був важким, і чашка чаю в руках здається пудовою. Виснаження перестало залежати від дня: воно накриває зранку, посеред робочої зустрічі й перед сном, тож день доводиться розкладати на відтинки з перепочинками. Причини ви вже не шукаєте: виснаження стало тлом, на якому минають сніданок, дорога, розмови, вечеря.

За останні два тижні: чи їсте ви помітно більше, ніж звичайно? Сніданок, обід, вечеря — ті самі порції, що й раніше; біля холодильника нічого нового. Друга тарілка й шматок торта ввечері — а вранці ви кажете собі: їжі було явно більше, ніж ви звикли. Після важких нарад рука сама тягнеться до печива, і вже на третьому шматку голод тут ні до чого. Перекуси давно не чекають на знайомі ситуації: між справами, за комп'ютером, перед сном — і печиво вже живе на верхній полиці, подалі від очей. Тарілки повніші, перекусів побільшало, і ніщо в цьому вже не здається незвичним.

За останні два тижні: чи звучить у вас у голові докірливий внутрішній голос, суворіший за звичайну самокритику? Підсумок дня виходить діловим: що вдалося, що ні — і ви переходите до вечері без зайвих присудів. «Ну і дурниця!» — різко прозвучало в голові через дрібницю: голос був суворіший за саму провину. Колега зауважує помилку в таблиці — і в голові лунає: «Знову все не так, як треба», хоча на інші поради ви реагуєте спокійно. Докірливий коментар приходить і без приводу — над чашкою кави, у черзі, дорогою додому, — тож ви навчилися перебивати його подкастом. Фоном грає одна й та сама платівка: «Не справляюся, нічого не виходить», і ви сприймаєте її так само буденно, як гудіння холодильника.

За останні два тижні: чи вдається вам прочитати текст від початку до кінця, не гублячи нитку? Абзац прочитано втретє, а зміст вислизає: очі йдуть по рядках, а думками ви деінде. Довга стаття про щось непросте читається на одному диханні, і ви дивуєтесь, що нитка жодного разу не обірвалась. Детективи й подорожні нотатки дочитуються до кінця, а довгі договори й підручники лишаються розсипом абзаців. Нитка тримається навіть у нудних листах і договорах: прочитали — і зрозуміли, не повертаючись на початок. Читання знову стало просто читанням: береться що завгодно, від інструкції до роману, і вся увага лишається на сторінці.

За останні два тижні: чи помічаєте ви, що рухаєтесь або говорите помітно повільніше, ніж звикли, і без фізичної причини? Ходьба, розмова, збори вранці — усе у вашому звичному темпі, і про це не доводиться думати. У вагоні метро ви розумієте, що цілий ранок повільно вдягались і повільно відповідали, наче крізь воду. У телефонних розмовах із рідними слова добираються довго, паузи розтягуються, а на роботі вас розуміють із півслова. Сходи, миття посуду, збирання сумки — усе тепер наче в сиропі, а не лише розмови, тож з дому доводиться виходити раніше. Колеги встигають закінчити фразу за вас, поки ви добираєте слова; повільний темп тримається від ранку й до вечора.

За останні два тижні: чи накривають вас сум, пригніченість або порожнеча — і наскільки це розтяглося між днями? Два тижні складаються зі звичайних днів: у кожного свої клопоти й радощі, і жоден не вирізняється темним кольором. Лише четвер лишився в пам'яті безбарвно-сумним, решта днів минула звичайно. Робочі понеділки приносять сумний настрій, який чекає вже на порозі офісу; до п'ятниці він розсмоктується. Вихідні, відпустка, день зарплати — дні, що колись були легкими, теж просочені сумом, і щоб витримати його, ви хапаєтесь за прання чи прибирання. Сум — тло обох тижнів: будній день, вихідний чи свято, він уже на місці, коли ви розплющуєте очі.

За останні два тижні: чи легко вам узятися за заняття, яке раніше приносило задоволення? Фарби лежать на столі, і щоб до них потягнутися, потрібна ціла внутрішня промова. Вишивання з'являється в руках без жодних умовлянь, і це так несхоже на останні дні, що ви помічаєте виняток. Щойно за вікном субота, ноги самі прямують до кросівок, і біг починається без жодних умовлянь. Настільні ігри, фотографування, випічка — з усіма захопленнями тепер так само просто, і жодного «зараз-зараз» перед початком. Штовхати себе до улюбленого заняття більше не треба: берете й робите, як і було до цього періоду.

За останні два тижні: чи спите ви помітно довше, ніж звикли? Ніч триває стільки, скільки ви й звикли, і день починається о тій самій годині. Субота розтягується до полудня, а потім ви дивуєтесь: так довго вже давно не спалося. Дні із завалом на роботі завершуються дев'ятьма-десятьма годинами сну, а у вихідні ліжко відпускає не одразу. Щоб вчасно встати навіть у спокійний день, ви ставите три будильники й кладете телефон на інший кінець кімнати. Ліжко відпускає лише пізно вранці, а вдень знову кличе назад: довгий сон — тепер звичний порядок.

За останні два тижні: чи потребують фізичні справи — прибирання, сумки, сходи — помітно більше зусиль, ніж раніше? Пилосос, пакети з магазину, сходи на п'ятий поверх — на все це йде стільки сил, скільки й раніше. Пакети з ринку несуться набагато важче, ніж мали б, і вже вдома ви помічаєте, що це незвично. Під час прибирання доводиться присісти вже після першої кімнати й дочекатись, поки відпустить важкість у ногах. Сходи, сумки, постільна білизна: і тут тепер потрібні перерви, яких раніше не було, тож ви розкладаєте справу на частини. Фізичні справи вимагають із вас більше, ніж раніше: навіть винести сміття — окремий пункт, до якого треба підступатись.

За останні два тижні: чи їсте ви помітно менше, ніж звикли, або їжа втрачає для вас смак і привабливість? Запах із кухні, як і раніше, будить апетит, і обід чекається з нетерпінням. Улюблена страва лишається на тарілці нез'їденою: їсти не хочеться, а запах її нічим не кличе. За вечерею в робочі дні тарілка охолоджується, поки ви її розглядаєте: перша ложка нічим не відрізняється від десятої. Сніданок пропускається, обід заміняє чай, а поїсти ви нагадуєте собі будильником: байдужість до їжі вийшла за межі вечері. Їжа стала пунктом у списку справ: хліб, суп, чай — усе на смак однакове, і так триває відтоді, як почався цей період.

За останні два тижні: чи сприймаєте ви невдачу чи помилку відповідно до того, що насправді сталося? Одна помилка в звіті — і в голові виноситься вирок, що з вас нічого не вийде, а діє він не одну добу. Невдалий дзвінок клієнту минає без сліду: ви кажете собі «буває» і лише згодом помічаєте, що вироку не було. Промахи на кухні чи за кермом вкладаються у свої розміри: пролите молоко лишається пролитим молоком, а не вироком. Серйозніші негаразди тепер теж вкладаються в пропорції, а вечірній самоговір «заспокойся, це не кінець світу» став зайвим. Помилка — це помилка: ви виправляєте, що можна, робите висновок і йдете далі, не тягнучи в неї усю решту про себе.

За останні два тижні: чи відлітає ваша увага під час розмови, наради чи роботи так, що ви помічаєте це лише згодом? Нарада від першого слова до останнього тримає вас, а розмова з другом минає без жодної пропущеної фрази. Посеред наради голова наповнюється власними думками, і доводиться перепитувати: «Вибачте, на чому ми зупинилися?» Під час дзвінків у банк чи податкову співрозмовник договорює, а ви вже деінде; суть доводиться перепитувати. Увага відпливає й у розмовах із близькими, й над простим текстом, тож ключове ви записуєте на папірець і кладете перед очима. Усе, що триває довше кількох хвилин, у голові перетворюється на радіо між станціями, і провал ви помічаєте лише наприкінці, коли розмова вже замовкла.

За останні два тижні: чи важко вам усидіти на місці через внутрішній неспокій, якого ситуація не вимагає? Фільм у кріслі, вечеря за столом, черга в поліклініці — ви сидите спокійно, і тіло нічого не вимагає. Ходіння квартирою колами застає вас зненацька: чому — незрозуміло, а вранці ви пов'язуєте це з минулим днем. На нудній лекції чи вебінарі ноги починають вистукувати, а пальці — перебирати ґудзик. Ви встаєте від серіалу, переставляєте чашки, виходите на балкон і повертаєтеся: неспокій давно вийшов зі звичних ситуацій, і колами ви ходите, поки внутрішня пружина трохи не відпустить. Спокій перестав бути станом: тіло, наче заведене, вимагає руху від ранку до ночі, навіть коли ви вже лягли.

За останні два тижні: чи буває, що навіть приємна подія не піднімає вам настрій? Смачна вечеря з друзями, сонце на лавці, кумедне відео — усе це піднімає настрій, як і раніше. День народження друзів минув із тортом, жартами й музикою, а всередині не ворухнулось нічого. На сімейних застіллях усі сміються, а ви дивитесь на їхній сміх наче крізь шибку, поки не принесуть торт. Розрив між подією та настроєм почав муляти: концерт, прогулянка красивим місцем, зустріч із давнім знайомим — а всередині порожньо, тож ви нагадуєте собі, що це мало б радувати. Що б не відбувалося — свято, гарна новина, подарунок — настрій стоїть на одній висоті, наче нічого й не сталося.

За останні два тижні: чи здається вам пласким або обтяжливим заняття, яке раніше приносило радість, коли ви вже ним зайняті? Улюблена страва на плиті, як і раніше, захоплює: ви стоїте біля неї до кінця й отримуєте втіху. Партія в шахи з товаришем раптом здалась рутиною: ні азарту, ні втіхи. Прополювання грядок за десять хвилин перетворюється на повинність, і лопатка в руці стає тягарем. Майстрування, серіал, гра на гітарі: пласкість дісталась і до них, і доводиться нагадувати собі, чому це колись було приємним. Те, що колись дарувало втіху, тепер просто спосіб скоротити час: ви робите це механічно й нічого від цього не чекаєте.

За останні два тижні: чи прокидаєтесь ви невиспаними, скільки б не тривав сон? Після нормальної ночі голова вранці ясна, а тіло готове рухатись — кава потрібна лише для смаку. Після довгого сну голова важка, ніби вночі ви розвантажували вагони; до обіду це минає. Ночі після напружених днів закінчуються важким пробудженням, хоч спалось досхочу: будильник — і голова наче з вати. Невиспаність вийшла за межі напружених днів: вихідні, довші ночі — і щоб розбудитись, потрібні душ, дві чашки кави та кілька хвилин на краю ліжка. Ранок починається так, ніби ви й не лягали: скільки б не тривала ніч, прокидатись доводиться з порожнім баком.

За останні два тижні: чи даються вам розумова й канцелярська робота так само легко, як раніше? Лист, який писався за п'ять хвилин, тепер забирає пів години й лишає відчуття, що ви рубали дрова. Таблиця заповнилась без зусиль, хоча решта справ ішли туго. Листування з колегами йде без напруги: відповіді складаються самі, і три листи поспіль не вимотують. Презентації, перегляд документів — навіть складніше вже не потребує перерв кожні двадцять хвилин. Розумова робота забирає рівно стільки сил, скільки їй належить: ви сідаєте, робите, закриваєте ноутбук, і голова лишається свіжою.

За останні два тижні: чи доводиться вам їсти далі, ніж потрібно, бо відчуття ситості не вчасно дає про себе знати? Ви зупиняєтесь тоді, коли відчуваєте ситість: відсуваєте тарілку, лишаєте скоринку й переходите до чаю. Святковий обід закінчується відчуттям тяжкості: сигнал ситості спрацював ще на середині, а ложка пішла далі. Вечері перед екраном тягнуться за межі ситості: порожню миску видно лише тоді, коли ложка вперлась у дно. Ситість запізнюється дедалі більше: на роботі, в кав'ярні, вдома — тож ви накладаєте менші порції наперед, аби не лишати собі спокуси. Ситість мовчить: тарілка порожніє, а важкість приходить аж потім, коли вже нічого не змінити.

За останні два тижні: чи лишається після спілкування відчуття, що ви когось підвели, хоч підстав для цього не було? Після розмови з колегою чи сусідами ви повертаєтесь до справ без жодного осаду: зроблено, що можна, і цього досить. Неприємний присмак лишився після одного дзвінка мамі: здається, ви не те сказали, хоч вона просто закінчила розмову словом «добре». Друг пише, що зайнятий у суботу, — і в голові миттю: «Це через мене», хоч людина просто завалена роботою. Колеги, сусіди, продавці — після будь-якого контакту ви подумки перевіряєте, чи нікого не підвели, і це давно не про одну конкретну людину. Підвести людей — це вже ваше очікування: ви входите до кімнати з цим відчуттям і виходите з ним, хоч би що там відбулося.

За останні два тижні: чи важко вам ухвалити невелике щоденне рішення — що вдягнути, куди піти, що відповісти? Що вдягнути, що замовити в кафе, чи відповісти зараз — рішення ухвалюється за кілька секунд, і ви рухаєтесь далі. Вибір лампи для кімнати розтягується на цілий вечір: шість вкладок, два списки й жодного рішення. Перед шафою в будній ранок ви перебираєте ті самі три светри, аж поки до виходу лишається п'ять хвилин. Меню, відповіді в месенджері, вибір фільму — на все це тепер потрібне вагання, тож ви просите когось поряд: «Просто скажи, що брати». Будь-який вибір — зупинка: ви стоїте над двома сортами чаю й не берете жодного, а попереду ще день таких зупинок.

За останні два тижні: чи лишаються міміка, погляд і жести під час розмови такими ж природними, як раніше? Обличчя в розмові ніби застигає: усмішка потребує окремого зусилля, погляд ковзає повз співрозмовника, руки лежать на колінах. Зі старим другом ви жестикулюєте й смієтесь, як раніше, і це здається винятком серед решти розмов. У колі родини міміка оживає: усмішка з'являється сама, погляд знаходить співрозмовника. Живість з'являється й у розмовах із малознайомими людьми: ви киваєте й усміхаєтесь, не думаючи, як це виглядає з боку. Обличчя й руки в розмові просто живуть: усмішка, кивок, погляд у вічі, жест — усе народжується без підготовки.

Ваші результати не випадкові

Легендарний тест на 16 типів особистості за Юнгом отримав друге життя: нова методика CoreTypes, зовсім інший рівень точності. Це чи не найкорисніші 10 хвилин, які ви приділите собі. Після них у вас буде ключ до власних рішень, стосунків і результатів — назавжди.

Пройти безкоштовний тест

Як працює цей тест

Методологія

Тест побудовано на підході, що описує ознаки депресії через вісім сфер повсякдення за останні два тижні: настрій, інтерес до справ, сон, сили, апетит, ставлення до себе, увагу, темп рухів і міміку.

Це самостійний тест, а не опитувальник PHQ-9, відомий багатьом за назвою. Основа в них спільна, відкрита й добре вивчена, але запитання, шкала відповідей і межі рівнів тут власні. Один із розділів оригінального опитувальника тут свідомо не відтворено.

Відповіді — самозвіт, дані за одне проходження, тому результат показує лише двотижневий проміжок. Межі рівнів ми визначили самі; навіть у дослідженнях анкет такого роду немає точної відсічки, яка б розділяла «є» і «немає». Схожі відповіді може дати й важкий період життя чи інший стан. Про те, як скринінгові анкети відрізняються від діагностики, докладніше на сторінці MedlinePlus про скринінг на депресію, а куди звертатися по допомогу, підкаже довідник NIMH (англійською).

Тест не є діагностичним інструментом і не замінює фахівця: діагноз ставить лише кваліфікований спеціаліст після розмови з вами, а цей результат — лише привід уважніше придивитися до власного стану.

Часті запитання

Це той самий PHQ-9?

Ні. Це самостійний тест, який спирається на ту саму відкриту наукову базу, але запитання, варіанти відповідей і межі рівнів тут свої. Оригінального опитувальника він не проводить і його бала не видає, тож цифру звідси не варто називати лікарю як «свій PHQ-9».

Чи може цей тест діагностувати депресію?

Ні. Діагноз ставить кваліфікований фахівець, і робить він це за розмовою та розпитуванням про ваше життя, а не за одним онлайн-опитуванням. Тут ви отримуєте самозвіт про останні два тижні: знімок, а не висновок. Куди можна звернутися, якщо захочеться поговорити, є в розділі про методологію.

Наскільки точний такий тест?

Анкети цього жанру вивчали давно й докладно. Навіть найвивченіша з них збігається з оцінкою фахівця добре, але не бездоганно, і чіткої межі між «так» та «ні» немає й там. Цей тест створено самостійно, і такої окремої перевірки він не проходив, тож це радше привід замислитися над собою, ніж точний вимір.

Чи можна пройти тест без лікаря?

Так, він для цього й задуманий: читаєте запитання, обираєте відповіді й дивитеся результат без чиєїсь допомоги. Що б ви не отримали, розмова зі спеціалістом лишається доречним кроком, якщо вас щось турбує.

Чим цей тест відрізняється від тесту на тривогу?

Тривога й депресія споріднені, але це різні території. Тут усе побудовано навколо восьми сфер, пов'язаних саме з депресією: настрій, інтерес, сон, сили, апетит, самооцінка, увага, темп рухів і міміка. З іншими опитувальниками він себе не порівнює й жодному не рівний.

Джерела

Kroenke K, Spitzer RL, Williams JBW. "The PHQ-9: validity of a brief depression severity measure." J Gen Intern Med. 2001;16(9):606-13. doi:10.1046/j.1525-1497.2001.016009606.x.
Levis B, Benedetti A, Thombs BD, on behalf of the DEPRESsion Screening Data (DEPRESSD) Collaboration. "Accuracy of Patient Health Questionnaire-9 (PHQ-9) for screening to detect major depression: individual participant data meta-analysis." BMJ. 2019;365:l1476. doi:10.1136/bmj.l1476.
Bennabi D, et al. "Psychomotor Retardation in Depression: A Systematic Review of Diagnostic, Pathophysiologic, and Therapeutic Implications." Biomed Res Int. 2013;2013:158746. doi:10.1155/2013/158746.
The Open University. OpenLearn. "Exploring depression: the diagnosis of depression."

Автор: Lex Tarrel, експерт із типології особистості Рецензент: Ігор Лядський, PhD

4.9/5

Тип особистості

Стосунки та кохання

Психіка та розлади

Інтелект і мислення

Кар'єра та покликання

Стани та самопочуття

СДУГ та нейровідмінності

Різне

Тест на ознаки депресії

Ознаки депресії у вас зараз мінімальні.

Ознаки депресії у вас зараз слабкі.

Ознаки депресії у вас зараз помірні.

Ознаки депресії у вас зараз підвищені.

Ознаки депресії у вас зараз виражені.

Ваші результати не випадкові

Картка результату

Як працює цей тест

Методологія

Часті запитання

Це той самий PHQ-9?

Чи може цей тест діагностувати депресію?

Наскільки точний такий тест?

Чи можна пройти тест без лікаря?

Чим цей тест відрізняється від тесту на тривогу?

Джерела

Тест на ознаки депресії

Ознаки депресії у вас зараз мінімальні.

Ознаки депресії у вас зараз слабкі.

Ознаки депресії у вас зараз помірні.

Ознаки депресії у вас зараз підвищені.

Ознаки депресії у вас зараз виражені.

Ваші результати не випадкові

Картка результату

Схожі тести

Як працює цей тест

Методологія

Часті запитання

Це той самий PHQ-9?

Чи може цей тест діагностувати депресію?

Наскільки точний такий тест?

Чи можна пройти тест без лікаря?

Чим цей тест відрізняється від тесту на тривогу?

Джерела