Тест на аутизм для підлітків

Питань: 21Час: ≈ 5 хв

Відповідайте про те, що ви самі бачили в підлітка віком 13–17 років: до кожного запитання обирайте картину, яка найближча до вашого досвіду. Це займе ≈5 хвилин, а наприкінці ви побачите, наскільки побачене збігається з ознаками аутизму.

Почати тест

A parent sitting at a kitchen table with a mug while a teenager in headphones reads in an armchair across the room.

Скільки підказок і підготовки, на ваш погляд, потребує звичайна розмова підлітка з однолітками порівняно з ровесниками? Ви відпускаєте підлітка до однокласників без жодних настанов, і розмова в компанії клеїться сама, як у решти. Раз чи двічі ви шепчете підліткові на вухо, що сказати новому знайомому, а далі розмова йде без вашої участі. Перед кожною новою компанією, скажімо днем народження в однокласника, ви разом проговорюєте, про що можна спитати й чим відповісти. Перед будь-якою зустріччю з однолітками підліток просить підказати, що казати, і ви складаєте разом сценарій із репліками. Розмова з гостем на кухні, від привітання до прощання, ведеться за вашою підказкою: ви пошепки диктуєте, підліток повторює.

Жарт із підтекстом, сарказм чи підколку підліток не вловлює одразу, і вам доводиться розтлумачувати це вже потім. Дядько кидає за столом іронічну репліку, і підліток усміхається у відповідь одразу, пояснень ніхто не потребує. Пояснення в машині після школи, що однокласник просто іронізував, — єдиний такий випадок; підліток киває: ага, ясно. Серіал, сестрин жарт — і лунає «а це серйозно?»; ви розтлумачуєте, і так уже траплялося не вперше. На підколку друга підліток відповідає всерйоз, з аргументами, а ви згодом пояснюєте, що друзі лише жартували. Кожен жарт із підтекстом, від родинного каламбуру до сарказму вчителя, лишається без реакції, доки ви не перекажете його простими словами.

Що ви бачили, коли в розмові вичерпується тема або жарт мав на увазі інше: чи схоплює це підліток без пояснень? Співрозмовник відвертається й дивиться на годинник, а підліток веде тему далі, поки ви не торкнетеся плеча й не скажете: досить. За обідом одного дня підліток замовкає, щойно дядько відвертається; в інших розмовах відвернутися мало — потрібне пряме «давай про інше». За святковим столом підліток то вчасно змінює тему, то тягне її далі, коли всі вже позіхають: сьогодні виходить, завтра ні. Коли розмова на святі згасає, підліток змовкає разом з усіма й береться за інше; промахи ви пригадуєте як окремі випадки. Підліток з півслова схоплює, що жарт був не всерйоз і що тема вичерпана; випадку, коли довелося б підказувати, ви не пригадуєте.

Скільки близьких друзів, з якими є взаємність — візити, листування, спільні плани, — ви бачили в підлітка, зважаючи на нагоди для знайомств і не списуючи все на сором'язливість? На вихідних до підлітка заходять друзі, на телефоні тече переписка з кількома однокласниками, про зустрічі домовляються самі. Є двоє друзів, які пишуть і запрошують у гості, хоча в класі та в секції знайомих набагато більше. У гуртку й у класі підліток спілкується приязно, але до себе чи на прогулянку кличе тільки одну людину, раз на кілька місяців. На дні народження чи в класному чаті підліток поруч з однокласниками, але «підемо гуляти?» ніхто не пише підліткові, і підліток не пише першим. Минув навчальний рік у класі й секції, а друга, з яким можна гуляти чи переписуватися, так і не з'явилося.

Яку реакцію ви бачили, коли план чи звичний порядок змінюється без попередження: чи сприймається це спокійно, відповідно до того, наскільки зміна важлива? Інший маршрут до школи чи вечеря на годину пізніше — підліток зупиняється, повторює «так не можна» і не рушає з місця, поки ви не розкладете все по кроках. Коли гурток раптово скасовують, підліток спершу мовчить, потім раз у раз перепитує, що тепер буде; тихіше стає лише за годину. Якщо в суботу замість поїздки до бабусі раптом виходить кіно, у цей раз підліток погоджується легко, а в інший цілий день повертається до скасованого. Раптова зміна вечірніх планів чи заміна вчителя минають без сцен: підліток знизує плечима й береться до своїх справ. Ви змінюєте маршрут уже в дорозі, і підліток питає лише «о котрій будемо?», після чого дістає навушники.

Чи траплялося вам помічати, що підліток хоче знати план дня заздалегідь, навіть для дрібниць: що на вечерю, куди підете, о котрій вийдете? Про вечерю й похід до магазину підліток дізнається вже на місці й нічого не перепитує. Лише про поїздку до родичів підліток питає, о котрій виїжджаєте, і, отримавши відповідь, спокійно займається своїм. У неділю ввечері підліток просить розповісти, що чекає на тижні, хоча спонтанна прогулянка теж сприймається без проблем. Зранку підліток вивідує, що буде на обід, о котрій прогулянка і хто прийде, а без відповідей ходить за вами й питає знову. Навіть похід по хліб підліток хоче бачити розписаним: куди, о котрій, скільки триватиме, з ким; тож ви розповідаєте все ще звечора.

З відомою наперед зміною — новою школою, новим розкладом, переходом до іншого класу — підліток справляється помітно важче, ніж однолітки, яких ви бачили в такій самій ситуації. Новий навчальний рік у новому класі починається, і за тиждень підліток орієнтується в розкладі й коридорах не гірше за решту. У перший день після канікул підліток двічі перепитує, в якому кабінеті урок, а далі все йде гладко. Новий розклад з другого семестру забирає в підлітка близько місяця, щоб звикнути, тоді як однокласники входять у ритм за кілька днів. Після переходу в іншу школу минув семестр, а підліток досі відтворює вдома колишні порядки й у класі тримається окремо, тоді як інші новачки вже мають друзів. Рік тому змінилася школа, а ранки й донині починаються з довгих умовлянь і слів «не піду туди»; новачки поруч давно звикли.

На чому, за вашими спостереженнями, тримається інтерес підлітка: на одній-двох темах надовго чи змінюється від сезону до сезону, як у ровесників? Торік це був гурток програмування, влітку — риболовля, зараз — гітара: захоплення змінюють одне одного. Одна тема повертається в розмовах кілька разів на рік, поряд з іншими, що приходять і зникають. Півроку поспіль підліток дивиться, читає й розпитує все про одне й те саме, проте на футбол у дворі час лишається. Третій рік усе крутиться навколо однієї теми: вона на заставці телефона, на полях зошитів і в розмовах за вечерею. Усі подарунки на свята, усі закладки в браузері, усі теми рефератів — з однієї галузі, яка триває вже понад чотири роки.

Що ви бачите, коли улюблена справа повністю поглинає підлітка, а треба переключитися на інше: чи це вдається без труднощів? На «ходімо вечеряти», і на третє, і на п'яте підліток не реагує, доки ви не вимкнете екран чи не торкнетеся плеча. Перемкнутися вдається з другої-третьої спроби, і то коли ви стоїте поруч та прямо кажете, що треба зробити зараз. У будні на «іди до столу» підліток відгукується з першого разу, а в неділю за улюбленою справою кликати доводиться тричі. На перше ж прохання відкласти справу й допомогти підліток відгукується, хіба що в розпалі найцікавішого просить ще хвилину. Ви кличете, підліток кладе справу, мовчки йде, куди треба, і за хвилину вже веде розмову про щось зовсім інше.

Що ви помічали, коли підліток розповідає про своє захоплення: наскільки подробиці виходять за межі того, що випадковий співрозмовник здатен осягнути? Про захоплення підліток розповідає стільки, скільки цікаво співрозмовникові, і переходить до його запитань. За одним обідом підліток заглиблюється в подробиці, до яких тітка вже не готова, і ви м'яко повертаєте розмову. У розмові з бабусею про улюблену гру з'являються назви рівнів, версій і оновлень; бабуся чемно киває, а ви бачите, що вона відстала. Однокласники вже відверто позіхають, поки підліток розкладає тонкощі своєї теми, але розповідь простішою не стає. На питання «а що це?» звучить відповідь на кілька хвилин, з термінами, кожне нове слово просить пояснення, а співрозмовник давно не слухає.

Як довго, на ваш погляд, підліток говорить про своє захоплення, розпочавши, порівняно з тим, скільки співрозмовник готовий слухати? Двох-трьох хвилин про улюблене вистачає, далі підліток питає співрозмовника про його справи. Одного разу вечеря затягується, бо підліток розповідає про своє, а решта вже доїдає десерт. Телефонна розмова з тіткою про улюблене триває вдвічі довше, ніж тітка планувала, і закінчувати її доводиться вам. На півгодинній дорозі до школи звучить одна нескінченна розповідь, яку можна зупинити хіба що словами «давай потім». Година, друга — розповідь про улюблене не вичерпується, навіть коли співрозмовник підводиться, збирається йти й відповідає односкладово.

Чи помічали ви, що підліток помітно реагує на певний звук, текстуру, світло чи їжу так, як не реагують інші в тій самій обстановці? У кафе, на концерті, в магазині підліток почувається так само, як усі довкола, і про звуки чи запахи не заговорює. У кіно під час гучної сцени підліток затуляє вуха, хоча решта залу сидить спокійно; такого ви бачили лише раз. Шкарпетки зі швом, різке світло в класі, запах їдальні — підліток кривиться й просить змінити щось, чого інші не помічають. У торговому центрі підліток натягує капюшон, тулить долоні до вух і прямує до виходу, а решта родини спокійно ходить між полицями. На кожному шкільному святі, в кожній гучній залі підліток іде до дверей, вдягає навушники й мовчить, поки не стане тихо; клас лишається на місцях.

Що ви бачили, коли йдеться про різний одяг, їжу чи місця: чи погоджується підліток на це без твердих уподобань і відмов, навіть коли це незручно? Той самий светр, та сама каша, той самий стілець у їдальні — від будь-якої заміни підліток відмовляється, хоч би яка вона була вам незручна. Новий одяг лежить у шафі кілька тижнів, поки підліток його «приміряє» поглядом; нову страву куштує тільки на ваше прохання. На канікулах у готелі підліток радо їсть незнайоме, але вдягає лише улюблені бавовняні футболки. У подорожах підліток їсть те, що дають, спить де доведеться й вдягає те, що ви приготували; вовняні речі — єдиний виняток. Нова кофта, інша їжа, кімната в чужій оселі — підліток береться за все це без питань і умов.

Чи бачили ви різницю в реакції підлітка на звуки, дотики й світло між напруженими, виснажливими днями й спокійними? Контрольна, поїздка, гості — а на писк мікрохвильовки чи яскраву лампу підліток реагує однаково спокійно, як у звичайний день. Звичайні дні минають однаково, і лише перед великою контрольною підліток просить вимкнути верхнє світло. У дні, коли багато уроків і гостей, підліток кривиться від дзенькоту посуду й просить говорити тихіше; в спокійну суботу той самий шум минає непоміченим. У пору іспитів чи після важкого дня підліток затуляє вуха від телевізора й відсмикує плече від вашого дотику, а в інші дні спокійно дивиться з вами фільм. У дні втоми підліток не витримує жодного шуму: вимикає світло, зачиняється й просить, щоб усі мовчали; в спокійні дні такої реакції ви не пригадуєте.

Яким ви бачите підлітка в класі чи компанії порівняно з побаченим удома чи наодинці з кимось одним: чи так само невимушено й упізнавано? Вдома підліток жартує й розповідає цілі історії, а на шкільному заході стоїть осторонь і говорить півсловами; ви ледве впізнаєте підлітка. На екскурсії підліток жартує разом з усіма й за хвилину замовкає; вдома жартів набагато більше. У маленькій компанії підліток такий самий, як удома, а у великому класі приглушений; залежно від людей картина різна. У класі підліток тримається так само, як удома: жартує, перепитує; різниця помітна хіба що на шкільних лінійках. Ви заходите до класу й чуєте голос підлітка таким самим, як на кухні: ті самі інтонації, ті самі жарти.

Що ви помічаєте, коли підліток повертається зі школи: чи потрібні тиша й час наодинці більше, ніж пояснюють події дня? Підліток заходить, кидає рюкзак і з порога розповідає, що було; відпочиває рівно стільки, скільки решта домашніх. Одного разу після контрольної підліток іде до себе й не виходить до вечері; той день ви пам'ятаєте як виняток. Двічі на тиждень після школи підліток лягає з навушниками й просить годину-дві не чіпати, хоча день був як день. Три будні з п'яти двері до кімнати зачиняються о третій, і до вечері підліток відповідає коротко, хоч нічого не сталося. Кожного шкільного дня, навіть без контрольних, підліток падає на ліжко, не їсть і не розмовляє до вечора, поки не відпочине.

Чи бачили ви, як підліток перед важкою чи незнайомою розмовою проговорює, що скаже, — вголос, пошепки чи на папері? Перед дзвінком до лікарні чи розмовою з учителем підліток просто йде й говорить, без попередніх проб. Перед співбесідою до гуртка підліток півхвилини шепоче собі під ніс, що казатиме. Перед дзвінком у перукарню чи розмовою про оцінку з учителем підліток записує репліки на аркуші, і вже вчетверте цього семестру. Підліток сідає навпроти вас і просить побути «вчителем» чи «адміністратором», щоб потренувати запитання, перш ніж іти на прийом чи в кафе. Перед будь-яким дзвінком чи проханням до незнайомої людини підліток складає текст, повторює перед дзеркалом і ще раз у дорозі.

Чи помічали ви, що підліток повертається до важливої чи незручної розмови після неї — прокручує вголос чи в нотатках, хто що сказав? Розмова скінчилася, і підліток переходить до іншого, не повертаючись до сказаного. Переказ діалогу зі сварки з другом слово в слово — єдиний випадок, коли підліток повертається до сказаного. Після розмови з учителем про оцінку підліток ввечері переказує вам репліки по ролях; так було вже тричі за чверть. Після кожної шкільної дискусії підліток вголос чи в нотатках на телефоні відтворює, хто що казав і чи вдало прозвучала власна відповідь. Уночі з-за дверей чути, як підліток тихо промовляє репліки з учорашнього дня, а зранку на столі лежить аркуш із діалогом по ролях.

Що ви чуєте у відповідь на «як ти почуваєшся?»: чи називає підліток конкретне почуття — сум, злість, радість, — а не відмахується? На «як справи?» ви чуєте «нормально» чи «не знаю», і так щоразу, скільки б не питали. Одного вечора підліток мимохідь кидає «мене це дратує», а в решту днів відповідь та сама: «нормально». Про нову школу підліток каже «радісно й трохи страшно», а про сварку з другом — лише «не знаю». На ваше «як ти?» підліток відповідає конкретно — «прикро», «тривожно», «приємно»; відповіді «не знаю» ви можете перелічити по пальцях. Допитуватися не доводиться: «Як ти?» — «Мені сумно, бо...» — відповідь приходить одразу, з точним словом.

Що ви помічали: розповісти, що сталося, підліток може швидко й докладно, а скільки часу йде на те, щоб назвати почуття? На питання «що було і що ти відчуваєш?» підліток відповідає обома частинами одразу, в одному реченні. Після конфлікту в класі підліток спершу переказує все по подіях, а слово для почуття знаходить за хвилину. Після поїздки підліток розповідає про дорогу, вокзал і обід, а на «а як тобі?» мовчить півхвилини, перш ніж вичавити «було добре». Про подію підліток розповідає за дві хвилини, а ви потім хвилин десять перебираєте вголос: «злість? образа? розчарування?», доки підліток не кивне. Про подію — вичерпний звіт із часом і місцем, про почуття — тиша, що тягнеться до ранку, коли слово нарешті з'являється.

Чи звучить у відповідь на «як ти?» опис тіла — «напружено», «втомлено», «щось у животі» — замість слова про настрій? Ви питаєте, як минув день, і підліток відповідає про настрій: «весело», «прикро», «цікаво». «Голова важка» — єдина відповідь про тіло, яку ви чули на «як ти?» за весь минулий квітень. Після великого заходу на «як ти?» ви чуєте «втомлено» чи «щось у животі», хоча питали про настрій; кілька таких відповідей назбиралося за місяць. На «тобі сумно?» підліток відповідає «ні, просто плечі затекли»: ви про настрій, у відповідь — про тіло, і це повторюється вже вкотре. На кожне «як ти?» лунає одне з тих самих тілесних слів: «напружено», «втомлено», «жар у грудях»; слів про настрій ви від підлітка не чули.

Ваші результати не випадкові

Легендарний тест на 16 типів особистості за Юнгом отримав друге життя: нова методика CoreTypes, зовсім інший рівень точності. Це чи не найкорисніші 10 хвилин, які ви приділите собі. Після них у вас буде ключ до власних рішень, стосунків і результатів — назавжди.

Пройти безкоштовний тест

Як працює цей тест

Методологія

Тест спирається на підхід, за яким про підлітка розповідає дорослий, що знає підлітка змалку: мати, батько чи опікун. Ви відповідаєте лише про побачене самі, а не про те, що підліток переживає. Побачене розкладено на шість сфер щоденного життя: розмова з однолітками, потреба в наперед відомому порядку, захопленість улюбленою справою, реакції на звуки, дотики й світло, зусилля, яких коштує спілкування, і слова для почуттів. Результат показує, наскільки побачене збігається з цими шістьма картинами, і нічого більше.

Тест не показує, чи відповідає підліток діагностичним критеріям, чим зумовлена поведінка і яка потреба в підтримці. Відрізнити аутизм від схожого за виглядом — звичайної підліткової ніяковості, соціальної тривоги, СДУГ, пониженого настрою чи розбіжності інтересів з однолітками — за відповідями неможливо. Загальне уявлення про те, як ознаки виглядають у дітей і підлітків, дає сторінка британської служби охорони здоров'я.

Батьківський погляд має вагу, бо батьки спостерігають за дитиною роками, проте дослідження вимірюють реальну розбіжність між тим, що бачать вони, і тим, що про себе розповідає підліток.

Ця сторінка не є діагностичним інструментом і не може встановити, чи є в підлітка аутизм. Рішення ухвалює кваліфікований фахівець після ґрунтовної оцінки з кількох джерел, що включає й безпосереднє спостереження за підлітком; про те, як вона проходить для дітей і молоді, розповідає окрема сторінка. Підсумок відбиває лише ваші спостереження, а не підлітка, і не замінює огляд підлітка фахівцем. Жоден результат, навіть найвищий, не є тривожним вироком, а низький не доводить, що в розвитку нема нічого, вартого уваги.

Часті запитання

Чи може тест сказати, що в підлітка аутизм?

Ні. Визначити це може тільки кваліфікований лікар, і то після ґрунтовної оцінки, у якій фахівець сам спостерігає за підлітком і збирає відомості з кількох джерел. Опитувальник для батьків, як би уважно ви його заповнили, цього не замінить: він лише показує, наскільки побачене вами збігається з описаними картинами. Якщо побачене вас непокоїть, почніть із розмови з лікарем підлітка, сімейним чи педіатром, або зверніться до школи, зокрема до шкільного психолога.

Чим підліткова ніяковість і замкненість відрізняються від аутизму?

Майже кожен підліток переживає період, коли здається, що всі довкола стежать і оцінюють. Ніяковість, мовчазність і небажання з'являтися на людях у цей час — звична частина дорослішання. Тому тест питає про конкретні ситуації, що повторюються, а не про загальну незграбність.

Як відрізнити аутизм від соціальної тривожності в підлітка?

Розрізняє їх причина, а не поведінка. Підліток із соціальною тривожністю й підліток з аутизмом можуть поводитися схоже: уникати компаній, мовчати, ніяковіти, і це плутають навіть фахівці. Батьківські спостереження описують лише те, що видно ззовні.

Чому аутизм інколи помічають лише в підлітковому віці?

Наприкінці дитинства вимоги зростають: нова школа, інший ритм, складніші стосунки. Те, що довго вдавалося згладжувати, стає видно. У дівчат ознаки раніше пропускають частіше. Тож підліток не отримує нових рис, просто стає помітнішим те, що було.

Чи відрізняються ознаки аутизму в дівчат і хлопців-підлітків?

Так, і різниця стосується передусім того, як часто ознаки помічають. У ранньому дитинстві хлопців розпізнають значно частіше, а в підлітковому віці цей розрив скорочується. У дівчат цього віку також зростають зусилля вписатися в компанію. Ознаки в дівчат, схоже, лишаються непоміченими або прихованими, а не трапляються рідше, тому тест питає про зовнішню поведінку, а не про одну «типову» картину.

Джерела

Baron-Cohen, S., Wheelwright, S., Skinner, R., Martin, J., & Clubley, E. (2001). The Autism-Spectrum Quotient (AQ): Evidence from Asperger Syndrome/High-Functioning Autism, Males and Females, Scientists and Mathematicians. Journal of Autism and Developmental Disorders, 31(1), 5–17. doi:10.1023/A:1005653411471.
Baron-Cohen, S., Hoekstra, R. A., Knickmeyer, R., & Wheelwright, S. (2006). The Autism-Spectrum Quotient (AQ)-adolescent version. Journal of Autism and Developmental Disorders, 36(3), 343–350. doi:10.1007/s10803-006-0073-6.
Lerner, M. D., Calhoun, C. D., Mikami, A. Y., & De Los Reyes, A. (2012). Understanding Parent-Child Social Informant Discrepancy in Youth with High Functioning Autism Spectrum Disorders. Journal of Autism and Developmental Disorders, 42(12), 2680–2692. doi:10.1007/s10803-012-1525-9.
McKinney, A., O'Brien, S., Maybin, J. A., Chan, S. W. Y., Richer, S., & Rhodes, S. (2024). Camouflaging in neurodivergent and neurotypical girls at the transition to adolescence and its relationship to mental health: A participatory methods research study. JCPP Advances, 4(4), e12294. doi:10.1002/jcv2.12294.

Автор: Lex Tarrel, експерт із типології особистості Рецензент: Ігор Лядський, PhD

5.0/5

Тип особистості

Стосунки та кохання

Психіка та розлади

Інтелект і мислення

Кар'єра та покликання

Стани та самопочуття

СДУГ та нейровідмінності

Різне

Тест на аутизм для підлітків

Рівна дорога Те, що ви помічали, не схоже на ознаки аутизму.

Легкий вітер Те, що ви помічали, все ще не дуже схоже на ознаки аутизму.

Окремі акценти Те, що ви помічали, не складається в ознаки аутизму, хоча дещо впадає в око.

Мозаїка Те, що ви помічали, не складається в ознаки аутизму, хоча впадає в око чимало.

Час для розмови Те, що ви помічали, достатньо близьке до ознак аутизму, щоб обговорити це з лікарем підлітка або школою.

Ваші результати не випадкові

Картка результату

Як працює цей тест

Методологія

Часті запитання

Чи може тест сказати, що в підлітка аутизм?

Чим підліткова ніяковість і замкненість відрізняються від аутизму?

Як відрізнити аутизм від соціальної тривожності в підлітка?

Чому аутизм інколи помічають лише в підлітковому віці?

Чи відрізняються ознаки аутизму в дівчат і хлопців-підлітків?

Джерела

Тест на аутизм для підлітків

Рівна дорога Те, що ви помічали, не схоже на ознаки аутизму.

Легкий вітер Те, що ви помічали, все ще не дуже схоже на ознаки аутизму.

Окремі акценти Те, що ви помічали, не складається в ознаки аутизму, хоча дещо впадає в око.

Мозаїка Те, що ви помічали, не складається в ознаки аутизму, хоча впадає в око чимало.

Час для розмови Те, що ви помічали, достатньо близьке до ознак аутизму, щоб обговорити це з лікарем підлітка або школою.

Ваші результати не випадкові

Картка результату

Схожі тести

Як працює цей тест

Методологія

Часті запитання

Чи може тест сказати, що в підлітка аутизм?

Чим підліткова ніяковість і замкненість відрізняються від аутизму?

Як відрізнити аутизм від соціальної тривожності в підлітка?

Чому аутизм інколи помічають лише в підлітковому віці?

Чи відрізняються ознаки аутизму в дівчат і хлопців-підлітків?

Джерела