Тест на креативність
Дайте відповідь на 20 запитань, обираючи варіант, який найближчий до того, як ви поводитеся насправді. У кінці ви побачите, наскільки творча поведінка проявляється у вашому житті просто зараз. Це займає приблизно 5 хвилин.
Тиха кімната. Творчої поведінки у вашому повсякденні зараз майже не видно.
Зараз у вашому житті рідко трапляється момент, коли перше рішення відкладається заради пошуку іншого, а звичайна річ раптом провокує кілька варіантів замість одного. Задачі вирішуються найкоротшим шляхом, а ідеї без прямого застосування здебільшого не затримуються надовго.
Це не оцінка того, наскільки творчо ви здатні мислити в принципі, — лише знімок того, як часто ця поведінка проявляється саме зараз. Здатність і поведінка тут різні речі: те, що людина реально робить день у день, і те, на що вона взагалі спроможна, пов'язані між собою набагато слабше, ніж здається.
Сильна сторона такого підходу проста: енергія не витрачається на генерування й перевірку зайвих варіантів — справи рухаються вперед без зайвих зупинок і роздумів «а що якби».
За кадром лишається одне: чи виглядав би цей результат інакше, якби увага й час розподілялися по-іншому. Тест цього не знає — він фіксує лише те, що є зараз.
Закрита майстерня. Ідеї та приватні творчі миті у вас трапляються, але рідко доходять до готового чи показаного результату.
Ідеї у вас з'являються часто — несподівані зв'язки між непов'язаними речами, бажання покрутити думку просто заради цікавості, схильність шукати інший шлях замість повторення звичного. Ця частина явно жива.
Але здебільшого все це лишається на самому початку шляху: важливе для вас самих, воно рідко доводиться до готового результату й ще рідше потрапляє на очі комусь іншому.
Це не провал і не зупинка на півдорозі — це цілком звичайний, поширений етап того самого шляху від ідеї до визнання. Багато людей залишаються саме тут, і це не менш чесний результат, ніж будь-який інший.
Сильна сторона — багатий приватний потік ідей і альтернатив, без додаткової ціни доводити кожну з них до кінця чи комусь показувати. За кадром лишається інше: скільки саме ідей з'являється — окреме питання від того, що з ними відбувається далі. Цей результат нічого не каже про перше, лише про друге.
Готова полиця. Особисті творчі задуми ви регулярно доводите до готового результату, здебільшого лишаючи їх при собі.
Особиста ідея у вас регулярно доходить до завершеного, відчутного результату — щось почате доводиться до кінця, а не лишається начерком, і трапляється це не в одній-єдиній сфері життя, а в кількох одразу.
Ближче до приватного краю лишається інше: чи бачить цей готовий результат хтось поза вузьким, добре знайомим колом. Показ переважно лишається в межах цього кола, не далі.
Сильна сторона тут — справжня, повторювана звичка перетворювати задум на щось реальне, а не просто мати ідеї.
Це середня, змішана позиція на шляху від приватної ідеї до визнаного результату — і не невизначена чи проміжна, а цілком самостійна точка: опинитися саме тут або трохи нижче — звичайна доля багатьох, а не менш вартісний результат.
Відкриті двері. Ваш творчий результат регулярно доходить до інших людей, а часом виходить і за межі близького кола.
Готовий особистий результат у вас регулярно виходить за межі власної кімнати: ділитися ним із близьким колом — уже звична, а не рідкісна дія, і час від часу він потрапляє на очі й людям поза цим колом, а то й у більш структуровану ситуацію.
Це трапляється не одноразово, а повторюється знову й знову — не єдиний випадок, а візерунок поведінки.
Сильна сторона: творчий результат не лишається замкненим у досвіді однієї людини — він циркулює, отримує реакції, іноді стає основою для чогось ще.
Ціна тут реальна: показати зроблене іншим людям означає щоразу підставлятися під їхню реакцію, яку наперед не вгадати. Цей результат означає приймати таку відкритість не один раз, а знову й знову, кожного разу, коли щось нове виходить назовні.
Далекий відгук. Ваш творчий результат знову й знову доходить до людей далеко за межами близького кола та отримує відгук.
Тут ідеться не просто про «ще трохи більше» від попереднього рівня, а про окремий, за своєю природою рідкісний щабель того самого шляху: особистий творчий результат стабільно доходить до людей далеко за межами близького кола й повторно отримує від них відгук.
Це ближче до публічного чи структурованого визнання, ніж до випадкового схвалення знайомих, — і трапляється це не одного разу, а раз за разом.
Більшість чесних позицій на цьому шляху опиняються значно раніше — і це не робить їх гіршим результатом; рідкість цього щабля закладена в саму його природу, а не є ознакою переваги.
Сильна сторона: результат не просто зроблений і показаний — його підхоплюють, повторюють, визнають люди, які особисто у ваших справах не зацікавлені. Ціна — постійна, повторювана робота: цикл «довести до кінця й показати» проходиться знову й знову, а не одного разу.
За кадром лишається головне: це не вимірювання таланту, інтелекту чи прихованого потенціалу — лише опис поведінки і того, як далеко вона вже дійшла, а не якості самих ідей.
Ваші результати не випадкові
Легендарний тест на 16 типів особистості за Юнгом отримав друге життя: нова методика CoreTypes, зовсім інший рівень точності. Це чи не найкорисніші 10 хвилин, які ви приділите собі. Після них у вас буде ключ до власних рішень, стосунків і результатів — назавжди.
Пройти безкоштовний тестЧасті запитання
Це тест, де треба придумати якомога більше способів використати цеглину?
Ні — тут немає завдань, де потрібно накидати якнайбільше варіантів застосування звичайної речі, і ніхто не оцінює, наскільки вдалою вийшла та чи інша ідея: рушій, на якому працює цей тест, просто не вміє приймати відкриту відповідь і виставляти їй оцінку. Натомість це опитувальник про вашу власну творчу поведінку — звички, а не результат тестового завдання. Те, що людина сама розповідає про свою поведінку, і те, як вона показує себе в класичному тесті на творче мислення, пов'язані між собою доволі слабко — тож плутати ці два формати не варто.
Розумніші люди — більш креативні?
Загальний зв'язок між інтелектом і креативністю за сукупними даними виявляється слабким. Детальніші дослідження показують, що багато залежить від того, яку саме сторону креативності міряють — просто кількість ідей чи якість найкращих із них, — тож однозначної формули «розумніший, отже креативніший» тут немає.
Щоб вважатися креативним, обов'язково займатися мистецтвом?
Ні — те, що тут вимірюється, охоплює звичайне розв'язання побутових задач, майстрування, тексти, музику й організацію ідей так само, як і візуальну творчість. Низька активність саме в малюванні чи подібному напрямку сама по собі не знижує результат.
Креативність — це вроджена риса, чи її можна розвинути?
Те, що насправді міряє цей тест — звички генерувати ідеї, готовність до незвичного та те, наскільки часто задум доводиться до готового й показаного результату, — це поведінка, яка залежить від поточних звичок, а не фіксована від народження властивість. А оскільки самозвіт про поведінку й пряме тестування здібностей пов'язані слабко, цей результат тим більше описує те, що відбувається зараз, а не щось незмінне.
Чи покаже тест, який саме тип креативної людини я?
Ні — формат відповідає на питання «наскільки часто» творча поведінка проявляється в повсякденному житті, а не «який тип» творчості вам властивий. Активність у різних сферах — мистецтві, техніці, побуті — складається в один загальний рівень, а не розкладається на окремі типи.
Методологія
Тест побудований на підході, поширеному в дослідженнях повсякденної творчої поведінки та творчих досягнень: замість оцінювати якість чиєїсь ідеї, він фіксує, що людина реально робить, — а не видає готовий вердикт на кшталт спеціалізованого приладу.
Тут немає завдань на кшталт «придумайте якомога більше застосувань звичному предмету» і немає оцінки, наскільки вдалою вийшла та чи інша ідея, — такий формат на цій платформі відтворити неможливо. Натомість це самозвіт про власну поведінку: як часто з'являються нові ідеї, наскільки легко даються незвичні рішення, скільки сфер життя це охоплює і як далеко зазвичай доходить готовий результат. Зв'язок між тим, що людина розповідає про власну поведінку, і тим, як вона показує себе в прямому тесті на творче мислення, лише помірний — і це не замовчується.
Так само помірний зв'язок між інтелектом і креативністю: за сукупними даними він слабкий, а те, наскільки взагалі проявляється, залежить від того, яку саме грань творчості міряють, а не зводиться до простого «розумніший — креативніший».
Результат тут — не вирок здібностям, таланту чи потенціалу, а знімок поведінки, зібраної з кількох незалежних граней. Саме означення поняття наведене в психологічному словнику Американської психологічної асоціації.
Джерела
- Kaufman, J. C., & Beghetto, R. A. (2009). Beyond Big and Little: The Four C Model of Creativity. Review of General Psychology, 13(1), 1–12. doi:10.1037/a0013688
- Kaufman, J. C. (2012). Counting the muses: Development of the Kaufman Domains of Creativity Scale (K-DOCS). Psychology of Aesthetics, Creativity, and the Arts, 6(4), 298–308. doi:10.1037/a0029751
- Carson, S., Peterson, J. B., & Higgins, D. M. (2005). Reliability, Validity, and Factor Structure of the Creative Achievement Questionnaire. Creativity Research Journal, 17(1), 37–50. doi:10.1207/s15326934crj1701_4
- Runco, M. A., Plucker, J. A., & Lim, W. (2001). Development and psychometric integrity of a measure of ideational behavior. Creativity Research Journal, 13(3–4), 393–400. doi:10.1207/S15326934CRJ1334_16
