Тест на стиль навчання
Тест складається з 20 запитань про повсякденні ситуації — оберіть варіант, який найбільше схожий на вас, довго не роздумуючи. Наприкінці ви побачите, який канал сприйняття інформації переважив у ваших відповідях: кінестетичний, аудіальний, читання і письмо чи візуальний.
Спочатку руками. Кінестетичний канал
Найприродніше для вас — узятися за щось руками: спробувати одразу, підлаштовуючи дію на ходу, а до пояснення чи інструкції звернутися вже потім, за потреби. Так склалося саме в цій спробі тесту: з двадцяти відповідей цього проходу найбільшу вагу отримав кінестетичний канал — той, що спирається на дію, а не на пояснення заздалегідь; йдеться про це конкретне проходження, а не про постійну мітку назавжди.
Чотири канали ділять один спільний пул із двадцяти відповідей, тож перевага цього разу могла бути широкою, а могла — ледь помітною: обидва варіанти дають на екрані той самий результат. Це властивість того, як побудований підрахунок, а не оцінка того, наскільки виражена у вас ця риса.
За таким проходом тесту зазвичай стоїть звичка братися за нове напряму: розібрати незнайомий пристрій руками, а не читати про нього; повторити рух ще раз, а не переглядати відео з поясненням. Пояснення чи схема тут не зайві — просто до них частіше звертаються вже після першої спроби, а не до неї.
Це показує, як вам зручніше сприймати інформацію, а не наскільки добре ви щось умієте, — здатність освоїти новий матеріал тут ні до чого. І це саме собою не є підставою вважати, що навчання чи практика саме в такому форматі дадуть кращий результат, ніж будь-який інший, — жоден спосіб навчання поки що не показав переваги над іншими.
Розмова наживо. Аудіальний канал
Найприродніше для вас — слухати й проговорювати вголос: почути пояснення чи обговорити задачу, перш ніж братися за текст або пробувати самому. Так склалося саме в цій спробі тесту: найбільшу вагу серед двадцяти відповідей цього проходу отримав аудіальний канал — той, що спирається на почуте й проговорене вголос; йдеться про це конкретне проходження, а не про постійну мітку назавжди.
Оскільки всі чотири канали конкурують за той самий пул із двадцяти відповідей, перевага могла вийти як переконливою, так і зовсім невеликою — цей прохід тесту зафіксував лише один із можливих варіантів такого розподілу, а не остаточний вердикт про вас.
У житті це часто виглядає так: подзвонити й попросити пояснити на словах замість того, щоб гортати мануал, або переказати почуте вголос собі чи комусь поруч, щоб воно нарешті вклалося в голові. Закріплюється почуте радше переказом, ніж нотатками чи схемою.
Йдеться про зручний для вас спосіб сприймати інформацію, а не про здібності до навчання чи розуміння матеріалу. І сам факт такої переваги не доводить, що навчання через слухання й розмову працює краще за інші формати, — переконливих доказів на користь підбору навчання під канал наука поки не знайшла.
Нотатник під рукою. Канал читання і письма
Найприродніше для вас — читати й занотовувати власноруч: спершу переглянути текст чи записати думку, а вже потім слухати пояснення чи братися до справи руками. Так склалося саме в цій спробі тесту: канал читання і письма зібрав найбільше голосів серед двадцяти відповідей цього проходу — той, що спирається на текст; йдеться про це конкретне проходження, а не про постійну мітку назавжди.
Усі чотири канали ділять один пул із двадцяти відповідей, тому перевага могла виявитися вагомою або мінімальною — обидва сценарії дають однаковий результат на екрані. Це особливість підрахунку, а не вимір того, наскільки сильно ця риса у вас проявлена.
На практиці це часто означає: перечитати умову ще раз, перш ніж братися за завдання, або переписати почуте своїми словами, щоб воно точно закріпилося. Список поворотів на аркуші чи письмовий чекліст працюють тут надійніше, ніж усна підказка чи картинка.
Це — про формат, у якому вам зручніше працювати з інформацією, а не про рівень володіння нею. Сама перевага не є доказом, що навчання через читання й нотатки ефективніше за інші підходи, — дослідження, які це перевіряли, переконливих підтверджень не знайшли.
Карта перед очима. Візуальний канал
Найприродніше для вас — побачити схему чи картинку: перш ніж читати, слухати пояснення чи пробувати самому, погляд шукає візуальний орієнтир. Так склалося саме в цій спробі тесту: візуальний канал — той, що спирається на побачене, — зібрав найбільше голосів серед двадцяти відповідей цього проходу; йдеться про це конкретне проходження, а не про постійну мітку назавжди.
Чотири канали діляться одним пулом із двадцяти відповідей, тож перевага могла бути суттєвою або дуже невеликою: цей прохід тесту показав лише одну з можливих картин розподілу, а не однозначний вирок про те, який ви є.
У повсякденні це часто виглядає так: шукати схему підключення замість того, щоб дзвонити комусь із питаннями, або малювати план проєкту, перш ніж викласти його словами. Побачене закріплюється радше уявою чи замальовкою, ніж переказом чи конспектом.
Ідеться про звичний для вас спосіб сприймати інформацію, а не про здібності чи рівень підготовки. Ця перевага сама собою не підтверджує, що навчання через зображення дає кращий результат, ніж інші формати, — науково доведеного зв'язку між таким підбором і кращими результатами навчання не існує.
Ваші результати не випадкові
Легендарний тест на 16 типів особистості за Юнгом отримав друге життя: нова методика CoreTypes, зовсім інший рівень точності. Це чи не найкорисніші 10 хвилин, які ви приділите собі. Після них у вас буде ключ до власних рішень, стосунків і результатів — назавжди.
Пройти безкоштовний тестЧасті запитання
Як дізнатися свій стиль навчання?
Цей тест визначає схильність за патерном ваших виборів у двадцяти повсякденних ситуаціях. Він показує, який канал сприйняття інформації переважає у ваших відповідях, — це орієнтир щодо зручного для вас формату подання матеріалу, а не оцінка здібностей і не діагноз.
Які бувають стилі навчання?
У цьому тесті це чотири канали сприйняття інформації: кінестетичний (навчання через дію та практику), аудіальний (через слухання й розмову), читання і письмо (через текст) і візуальний (через схеми, діаграми та зображення). Жоден із них не «кращий» за інші — кожен просто описує зручний формат подання матеріалу.
Чи можна мати кілька стилів навчання одразу?
Так. Кожне з двадцяти запитань пропонує всі чотири канали як варіанти відповіді, а підсумок ділиться між ними в межах одного спільного пулу з двадцяти відповідей — тому канали можуть лягти близько один до одного, а не дати чіткого єдиного лідера. Результат називає канал, який переважив у цьому конкретному проходженні тесту, а не єдиний ярлик, що виключає інші.
Чи допомагає навчання під свій стиль вчитися краще?
Сама схильність до певного каналу — річ реальна і при повторному проходженні тесту зазвичай тримається стабільно. Але дослідження, які перевіряли, чи покращує навчання чи викладання саме в «своєму» каналі результати, переконливих доказів цьому не знайшли. Тож цей тест повідомляє про перевагу, а не пропонує перевірений спосіб вчитися ефективніше.
Чи наукові стилі навчання і чи точний цей тест?
Самі схильності до способу подання інформації вимірювані й достатньо стійкі при повторному тестуванні. А от ширше твердження, що людина навчається краще, коли матеріал підлаштований під її канал, наукою переконливо не підтверджене. Цей тест побудований чесно щодо цієї різниці, а не приховує її.
Методологія
Цей тест побудований на загальній, широко відомій ідеї про те, що люди по-різному сприймають нову інформацію — комусь зручніше через дію, комусь через слухання, комусь через текст, а комусь через зображення. Спитавши про двадцять повсякденних ситуацій, тест визначає, який із чотирьох каналів переважає саме у ваших відповідях.
Це вимірювання схильності до формату подання матеріалу — не рівня здібностей, не інтелекту і не інструмент для виявлення розладів навчання чи обробки інформації. Подібні схильності зазвичай доволі стабільні при повторному тестуванні, але ця стабільність стосується самої переваги, а не того, наскільки добре людина засвоює матеріал: пряма перевірка не показала зв'язку між заявленою перевагою і об'єктивно виміряними здібностями до того самого матеріалу. Дослідження, які перевіряли, чи покращує навчання саме у «своєму» каналі результати навчання, переконливих доказів цьому не знайшли — цей тест не стверджує протилежного в жодному зі своїх результатів. Тест не еквівалентний жодній конкретній запатентованій методиці й не діагностує розлади навчання чи обробки інформації.
Детальніше про походження цієї ідеї — на сторінці Американської психологічної асоціації, а про те, де зараз перебуває наукова дискусія навколо неї, — у статті Вікіпедії.
Джерела
- Pashler, H., McDaniel, M., Rohrer, D., & Bjork, R. (2009). Learning styles: Concepts and evidence. Psychological Science in the Public Interest, 9(3), 105–119. doi:10.1111/j.1539-6053.2009.01038.x. "We conclude therefore, that at present, there is no adequate evidence base to justify incorporating learning-styles assessments into general educational practice."
- Coffield, F., Moseley, D., Hall, E., & Ecclestone, K. (2004). Learning styles and pedagogy in post-16 learning: A systematic and critical review. Learning and Skills Research Centre. ISBN 1-85338-918-8. "We therefore advise against pedagogical intervention based solely on any of the learning style instruments."
- Fleming, N. D. (2012). Facts, Fallacies and Myths: VARK and Learning Preferences. "VARK results are indicative not diagnostic."
- American Psychological Association (2023). Where did the visual, auditory, and kinesthetic learning style typology come from? Psychological Science Spotlight, Issue 277. "The case for the VAK learning style typology had been conceptually problematic since its origins, and the empirical research supporting the idea has always been weak... some of the earliest literature reviews of the effectiveness of VAK-specific teaching techniques consistently found the method to be ineffective."
